Композитор Микола Дмитрович Леонтович це яскравий представник української музичної культури, який вніс помітний внесок у музичне мистецтво. Його життя і творчість були насичені багатьма історичними подіями, що відображали той непростий час.
Народився 13 грудня 1877 року в Подільській губернії, в Брацлавському повіті. Перші музичні знання він отримав від свого батька, який протягом певного часу керував хором та грав на гітарі, скрипці і віолончелі. Слід зазначити, що його батько, дід і прадід були священиками, і в родині шанували музику. Мати, яка добре співала, прививала сину любов до багатої української народної пісенної культури. Православні богослужіння тоді і зараз тісно пов'язані з хоровим співом, який крім вокальної складової потребує базової музичної освіти. Хоровому співу добре вчили в духовних освітніх закладах. Згодом не лише Микола Леонтович, але й троє його сестер і брат також були пов'язані з музикою.
Отримавши в сім'ї початкові музичні знання, Микола Дмитрович продовжив свою освіту, зокрема вивчаючи теорію музики та хоровий спів. Він успішно закінчив Подільську духовну семінарію у місті Кам'янець-Подільський.
Подільська духовна семінарія
У цілому, Подільська духовна семінарія була організована за зразком Київської Академії і забезпечувала відмінну освіту. Вже у 1800 році там були відкриті класи поезії і риторики, пізніше - філософії та богослов'я. Існували три відділення для різних вікових груп - низьке, середнє і високе, де, серед іншого, викладали нотний та партесний спів. Цікаво, що для того, щоб створити конкуренцію в навчанні, у низьких класах учні розділялися на 3 групи або ранги за результатами свого успіху: найкращі - це відмінники, далі populus - добрі студенти, і в самому кінці infimus populus - Учні без здібностей. Також проводилися змагання в навчанні між учнями, що дозволяли перемогти іншого учня або програти ранг. В результаті багато випускників семінарії мали широки знання з загальної історії, а також володіли латинською, французькою та німецькою мовами, відмінно впоралися з математикою і в подальшому стали відомими поетами, письменниками, істориками. Мова йде також про поета С. Руданського та батька Федора Достоєвського.
Крім того, слід зауважити, що цей навчальний заклад послужив не одному поколінню родини Леонтовичів. Його закінчили також дід, батько, а потім і молодший брат Миколи Дмитровича.
Проіснувала Подільська семінарія до 1920 року і весь цей час вважалася престижним навчальним закладом. Тут Леонтович навчався вісім років і всебічно сформувався як особистість під керівництвом досвідчених та професійних викладачів. Слід відзначити, що Кам'янець-Подільський того часу був центром великої Подільської губернії, де було жваве музичне життя. До міста завітало багато музикантів та оперних груп з широким репертуаром, які з задоволенням виступали у центрі губернії. Крім того, у Кам'янці Леонтович керував хором семінаристів, а також оркестром, який він сам і організував, демонструючи свої природні здібності вже практично з перших кроків.
Цікаво, що будівля семінарії довго була найвищою в місті, і з ії вікон відкривався мальовничий краєвид на каньон та старе місто.
Щедрик
У цей же час він почав обробляти деякі народні пісні, записані у Брацлавському повіті. Після закінчення семінарії Микола Дмитрович почав працювати вчителем співу та арифметики в сільській школі. У 1901 році видав перший збірник подільських пісень, а в 1903 році - другий. У 1902 році композитор одружився і переїхав до Вінниці, де також став вчителем музики. У 1904-1905 роках успішно склав іспити на звання диригента хору в Петербурзі, в дворовій капелі. Після 1909 року створив ряд обробок народних пісень, включаючи "Щедрик", який разом з його іншими творами починають виконувати деякі хорові капели.
В 1921 році “Щедрик” пролунав в Нью-Йорку. Але у цьому ж році Леонтович, у віці 43 років, був вбитий бандитом. На сьогодні це музичне твір широко визнаний і відомий по всьому світу як колядка "Carol of the Bells". Також на сьогодні "Щедрик" є найвідомішою українською піснею за кордоном. У наші дні "Щедрик" лунає на всіх Різдвяних і новорічних святах майже по всьому світу. 1977 ЮНЕСКО оголосило роком Леонтовича.
На будівлі, де навчався Ніколай Дмитрович у Кам'янець-Подільському, сьогодні знаходиться меморіальна дошка, присвячена пам'яті великого композитора. Вона була встановлена 12 січня 2002 року, на честь його 125-річчя.
Екскурсії Кам'янець-Подільский
Відвідати місця пов'язані з Миколою Леонтовичем Ви можете на нашій екскурсії Новим містом
Детальніше
Читайте також:
Єжи (Юрій) Володиєвський
Єжи (Юрій) Володиєвський (1620-1672), герба Корчак народився на Поділля в 1620 році, загинув 27 серпня 1672 в Кам'янці-Подільському - стольник, солдат, ротмістр, з 1669 полковник, кавалерист. Він є прототипом одного з головних персонажів трилогії Генріка Сенкевича, – Михала Володиєвського. Історія Володиєвського це дивовижне відображення того, як може легенда і шлях солдата несподівано.
Устим Кармалюк
Устим Кармалюк (1787-1835) одна з найбільш одіозних особистостей в історії Поділля. За словами Ролле: “людина величезної фізичної сили, і непохитного характеру”. З одного боку, його справжнє прізвище Карманюк. І у матеріалах документів кримінальних справ фігурують жорстокі кримінальні злочини. З іншого боку, це був єдиний представник безправного сільського населення, якого...
1. Дзюбинский В. А. История Подольской духовной семинарии с момента основания в 1797 г. до реформы в 1817 г // Современная наука: актуальные проблемы теории и практики. Серия: Гуманитарные науки. 2020. — № 6. — С. 25-27.
2. А.И. Историко-статистическое описание Подольской епархии // Подольские епархиальные ведомости. Каменец-Подольский, 1862. Неофициальная часть. №21, 22
3. Синицкий Д. Исторические сведения о Подольской духовной семинарии // Подольские епархиальные ведомости. Неофициальная часть. Каменец-Подольский, 1865. № 20. С.865–866; №21. С.909
4. Мельник Е. М. Подільська духовна семінарія // Освіта, наука і культура на Поділлі. — 2011
5. Леонтович Микола Дмитрович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 79-84.
6. Чапківський О. Микола Леонтович. Життя–творчість–смерть. "Музика", 1923, №1
7. Скрипник В. Вбивця стріляв у... сплячого Леонтовича. "Голос України", 2007, 22 червня.
8. Янковська О.В. ЛЕОНТОВИЧ Микола Дмитрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6