Sorry, you need to enable JavaScript to visit this website.
Перейти до основного вмісту

Скарби XIII століття

В ІХ-ХІІІ ст. Дністер був важливою водною магістраллю, що з'єднувала землі сучасної Західної України з Причорномор'ям і Подунав'ям. Можна вважати, що значні обсяги товарів візантійського походження (дорогоцінні тканини, спеції, скляні вироби і т.д.), які завозили в Південно-Західну Русь, потрапляли туди саме по Дністру. Експортувати могли, перш за все, продукти сільського господарства і промислів: хутро, мед, віск, рибу і т.п. Вважається, що на Русі в дрібних торгових операціях використовували хутра тварин, стандартизовані вироби (пряслиці з пірофілітового сланцю, скляні браслети, намистини) і продукти, а в великих (під час «безмонетного» періоду XII-XIII ст.) — срібні, рідше золоті гривні. [1 с. 382-384]

Брактеат з Хотинського скарбу
Брактеат з Хотинського скарбу

    У 1890 в Хотині, на правому березі Дністра, було виявлено дуже цікавий скарб. Він налічував не менше тисячі західноєвропейських брактеат XII- XIII ст. (Плоска тонка монета із золота або срібла з карбуванням на одній стороні.) Переважно саксонських і гесенських; є також монети Угорщини та Чехії.
Його залишили в 1225-1230 рр. або в 1240-і рр. Тут ми маємо справу зі скарбницею тривалого накопичення, перевезену з невідомої причини з німецьких земель далеко на південний схід. Є думка, що брактеати скарбу були для свого останнього власника вже не монетами, а шматочками срібла, тобто ваговим платіжним сріблом. Випуск брактеат почався в Німеччині з 20-х років XII століття. Ці монети, що карбувались на дуже широких найтонших срібних заготівлях і були за вагою, як звичайний двосторонній динарій, не призначалися для міжнародної торгівлі та вкрай рідко зустрічаються в скарбах за межами німецьких земель. Крім того, більшість скарбів з німецькими брактеатами XII-XIII століть, знайдених за межами Німеччини, являють собою вміст гаманців німецьких купців, лицарів або паломників з декількома десятками монет. [4 с. 30]

Скарб з околиць Кам'янця-Подільського
Скарб з околиць Кам'янця-Подільського

   Хотинський скарб довгий час вважався єдиним великим монетним скарбом ХІІІ ст. на території України. Але у 2011, не так далеко, в районі міста Кам'янець-Подільський, був знайдений ще один значний монетний скарб XIII ст. Він складався з 297 дрібних фрагментів білонних монет XIII ст. різних форм (квадратної, прямокутної, трикутної, трапецієподібної, сегментарної), які були отримані в результаті поділу монет на 6-9 частин. Дослідники скарбу прийшли до висновку, що він являє собою депозит дрібних грошових одиниць, які безпосередньо брали участь в грошовому обігу. Визначено фрагменти монет правителів Феодора Комніна Дуки (1224-1230) і Мануїла Комніна Дуки (1230-1237), а також монети імітаційного карбування на Балканах XII-XIII ст. Найбільш пізніми (і численними) монетами скарбу визначені «латинські» імітації, що датуються 1230-1240 рр. [1 с. 384, 2 с. 143, 3 с. 144] Два найбільші в Україні скарби монет XIII століття свідчать про наявність розвиненого торгового шляху на цій території.

 

Читайте також:

Софія Потоцька

Софія Потоцька

Софія Потоцька (1760-ті-1822 рр.) — дуже незвичайна особистість. І її доля тісно пов'язана із Кам'янцем-Подільським. Народилася вона неподалік Константинополя. У дуже юному віці була продана своєю сім’єю як куртизанка

Устим Кармалюк

Устим Кармалюк

сторія почалася з того, що кріпак Устим Карманюк (народився 1787 року в селі Головчинці, на даний момент село Кармалюкове Вінницької області) у 17 років потрапив до двору пана Пигловського. Тут, за даними історика Ю.Ролле, він...

 

1. Маярчак С. П. Торговля на Среднеднестровском Левобережье в IX—XIII вв.// Материалы По Археологии И Истории Античного И Средневекового Крыма. 2017. Вып. 9. С. 381-387.

2. Чернышов К.М. Доопределенные брактеаты из "неопределенной" части Хотинского клада - 2017 /НУМИЗМАТИЧЕСКИЕ ЧТЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСТОРИЧЕСКОГО МУЗЕЯ 2017 года.

3. В.В. Гурулева КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКИЙ КЛАД ФРАГМЕНТОВ ВИЗАНТИЙСКИХ ИМИТАЦИОННЫХ МОНЕТ XIII В./ Государственный музей изобразительных искусств имени А.С. Пушкина Институт археологии Российской академии наук НУМИЗМАТИКА И ЭПИГРАФИКА, ТОМ XX

4. Чернышов К. М. Новая группа «геральдических находок» из состава Хотинского клада (вторая половина XII – начало XIII века)//ТГЭ CIV. Геральдика: исследования и практика. СПб 2021, с. 30-38