Товтри-Медобори

 

Тепле Поділля

У Кам'янці-Подільському та його околицях все розквітає та достигає на кілька тижнів раніше, ніж у Хмельницькому. Завдяки цьому цю територію називають теплим Поділлям. Тут м'яка зима та тепле затишне літо. Такий мікроклімат існує завдяки унікальному ландшафту — невеликим горам Товтрам, покритих буково-грабовим лісом. Головний хребет Товтр також називають Медоборами, він перетинає місто та захищає Кам'янець-Подільський від холодних вітрів із півночі. Помітну роль в такому теплому мікрокліматі відіграє Дністер, як і її численні його притоки, що під усіма можливими кутами перетинають товтровий хребет і створюють мальовничі урвища, каньйони та лощини.

Подільська Швейцарія

Два найбільш виражені райони Товтр — Совий Яр і Кармелюкову гору називають Подільською, а іноді і Малою Швейцарією. Подібну територію описав Д.Р. Толкін у вигаданому світі, назвавши її “холмогір’я”. А тут вона існує насправді. Є навіть помітна кількість печер, які ще буквально кілька століть тому були переповнені розбійниками та відьмаками. Геологічно — це рифи давнього Сарматського моря, в теплих водах якого 10-14 мільйонів років тому жили численні ракоподібні серед коралів і водяних лілій. Тепер це скеляста гряда, яка має головний хребет і кілька бічних. Шириною до 25 кілометрів і завдовжки 250. Середня висота Подільських Товтр становить 300-400 метрів над рівнем моря. А відбитки давніх водяних лілій зараз можна побачити у Смотрицькому каньйоні майже прямо під фортецею.

Медобори

Цікаво, що міф старих польських хроністів про те, що тут з-під землі витікає мед, відобразився у іншій назві Товтр — Медобори. За свідченнями географа та історика Григор'єва-Наша, Товтри навколо Кам'янця-Подільського раніше називалися “Медоборові горби”. І до появи рамкового бджільництва у ХІХ столітті, бджіл історично розводили тут у лісах: у дуплах, колодах, дуплянках.

Слов'янське язичництво

Завдяки глибоким річковим долинам, крутим важкодоступним вершинам, печерам та густим лісам, у Товтрах після ліквідації язичництва у Києві у 988 році, було створено новий язичницький релігійний центр, з капищем на горі Богит, де стояв головний ідол Святовит. Кожні 25-30 кілометрів від нього по всіх Товтрах простягався ланцюг святилищ. З якими церковна влада боролася зведенням тут монастирів. У місцевих лісах ще донедавна знаходили кам'яних ідолів. А язичницькі обряди, за окремими даними, проводили до XVII століття.

Левенці

Саме лісистий товтровий хребет став колискою та столицею для руху Левенців. Польський шляхтич, автор «Рифмованої хроніки», який воював з ними у 1650-1660-х роках, називав їх «злими» або «дикими людьми», назва яких походить від дракона «Левіна». Він підкреслював, що левенцями були наповнені ліси та діброви, всі чагарники та скелі. Озброєні вони були переважно луками та сокирами. Ноги були обвиті ременями, а груди і влітку, і в мороз — відкриті. Нападали із засідок, влаштовували засіки, підрубували дерева, блокували дорогу вперед і назад. Вибирали найгустіший ліс. Залишали вартових спостерігачів на вершинах. Мали систему умовних сигналів, яка складалась зі свисту та копіювання голосів птахів. Зокрема сов. Влітку 1650 року на околицях Кам'янця-Подільського діяв один такий добре організований та ефективний загін, що відтягував на себе польські війська. Табір знаходився у надрах Товтр, на околицях Дністра.

Мінеральні води

Неподалік Кам'янця-Подільського, як і в самому місті, є родовища мінеральних вод. Найвідоміше — Маківське родовище, що знаходиться серед Товтр району Кармалюкової Гори під Кам'янцемПодільським. І поряд з ним Мукшинське, що знаходиться у сусідньому селі Привороття. Тут діє санаторій. У с. Привороття вода відноситься до типу "Нафтуся". А в Макові — до типу "Нафтуся" та "Миргородська". Є джерело мінеральної води і в Кам'янці-Подільському, на території колишнього санаторію, а тепер готелю. Це родовище бромних хлоридно-кальцієво-натрієвих вод високої мінералізації. Донедавна в Кам'янці у магазинах можно було купити місцеву мінеральну воду високої якості.

Флора

Подільські Товтри — це неповторний природний комплекс, який вирізняється багатством рослинного світу. На його території налічується близько 1700 видів рослин, серед яких понад 60 видів є рідкісними й охороняються державою, будучи занесеними до Червоної книги України. Чимало цих рідкісних рослин можна знайти лише в особливих умовах, таких як карстові западини, круті гірські схили або вузькі ущелини, що робить цей регіон важливим об'єктом для збереження біорізноманіття та охорони природи. Практично це природна галерея барв і форм. Висоти рифових кряжів, чисельні долини річок з луговою рослинністю, значні ділянки степових ландшафтів призвели до того що рослини розташовані по вертикальних поясах, від степових, на нижніх схилах до густих лісових масивів на вершинах.

 

 

 

Читайте також: