Хотин

 

Хотинський замок
Хотинський замок в XIX ст..

Версії заснування: гіпотези, припущення, факти та вигадка

   Коли ж саме з'явилось місто Хотин? На думку "Енциклопедії історії України. НАН України. Інституту історії України ", розтиражована гіпотеза про існування тут з поч. XI ст. давньоруської деревоземляної фортеці, яка передувала кам'яній, не має підстав ні в археологічних, ні в письмових джерелах і базується тільки на загальних міркуваннях. [13] У багатьох путівниках можна прочитати, що в другій половині XIII століття тут були кам'яні укріплення. Романтична версія споруди кам'яного замку в Кам'янці-Подільському в давньоруський період вплинула і на Хотин. І без урахування того, що немає зразків кам'яного оборонного будівництва в Київській Русі в домонгольський період і відповідної фортифікаційної школи, цю тезу можна часто почути. Тому до питання кам'яного будівництва в цьому місці раніше XIV століття треба ставитися більш ніж обережно.

    Слід зазначити, що існує теорія про те, що на місці Хотинського замку була генуезька торгова факторія. І у неї є і були прихильники. І навіть якісь свідчення. Наприклад про генуезький укріплений палац. [8 с. 252] А генуезці будували інші, нехарактерні для регіону укріплення. У будь-якому випадку Хотин був тісно пов'язаний з торговими шляхами, які проходили по Дністру. Про що свідчить знайдений тут  найбільший в Україні скарб із монетами XIII століття.

Літописна історія

    Після монголо-татарської навали регіон був спустошений. Сусіднє Поділля в результаті відійшло до литовців. А землі сучасної Молдови та Буковини заселили переселенці, літописні "волохи", які потрапили під контроль Угорщини.    

Драгош
Драгош 

Управління здійснювалося маркграфом, васалом угорського короля Драгошем і його синами Сасом і Балком.

   У 1359 Богдан I підняв повстання, домігся визнання незалежності Молдавського князівства і заснував династію правителів (господарів).

Богдан I
Богдан I

У цей період, в літописному "Списку руських міст далеких і ближніх" кінця XIV століття в групі міст "волоських" вперше згадується "на Дністрі Хотінь". [2 с. стб. 240-241] Тобто, письмові джерела дозволяють вірогідно датувати Хотин і, відповідно, замок XIV століттям. Як "волоське" місто Молдавського князівства.

   Хотин набуває суттєвого значення як торговий і митний пункт на північному кордоні Молдови.

Перебудова замку

Стефан III
Стефан III

    Швидкий розвиток артилерії, який почався з середини XV ст., спонукав активного молдавського господаря Стефана III Великого (1457-1504 рр.) створити стратегічні оборонні пункти з 9 фортець, куди увійшла і Хотинська.

    Саме тоді (друга половина XV століття), були модернізовані вже наявні укріплення. Розширено в південному напрямку основний масив оборонних стін і побудовано чотири або п'ять нових веж, а площа об'єкту збільшена більш ніж удвічі, до розмірів 110 × 55 м. Фортечні стіни наростили на значну висоту — до 40 м. Для перешкоди підкоп землю з двору прибрали, а материк вимостили шаром каменю товщиною в 1-2 м, скріпленого вапняним розчином і після цього на 7-8 м присипали землею. Всі споруди цього періоду у дворі замку (палац Перкалаба, церква, казарми та приміщення, які не збереглися) будувалися одночасно з оборонними стінами та баштами. Менша, північна частина фортеці — "Княжий двір", була відділена від більшої, південної частини, яка називалася "Двір воїнів", стіною шириною 1,3 м. [8 с. 254].

   Товсті (до 5 м) зовнішні стіни були прикрашені орнаментом з червоної цегли. Орнамент має, мабуть, релігійні мотиви. Стефан III був людиною побожною, побудував також багато церков і монастирів. Але питання в тому, що орнамент грандіозний. Викладення сотень великих знаків, прямокутників і пірамід з хрестом, з точним дотриманням їх власного розміру і малюнка, відстаней між знаками та складеними з них рядами повинна була серйозно ускладнити роботу будівельників. Людина, що зважилась, без видимої практичної потреби, записати за допомогою 29 тис. червоних цеглин свій особливий символ віри, бачила за політичними інтригами та миттєвими успіхами глибинний сенс усіх речей. Очевидно, він був вченою й освіченою людиною. Трактування символів складне. Наприклад, візерунок у вигляді піраміди з хрестом трактують як Голгофу, а саму піраміду як тетраграматон, вдосконалене великим геометром Піфагором давньоєврейське, кабалістичне позначення вищого божества і його атрибутів, що здобуло популярність в Європі в XV- XVI ст, третій візерунок — прямокутник, пов'язують з Золотоординською тамгою. [14]

    Таким чином, в Хотинському Замку утворилась баштова система оборони, характерна для пізньосередньовічної фортифікації. Фортеця була резиденцією Перкалаби (старости, намісника господаря), який керував Хотинським цинутом (округою). [13]

    Створений в той час комплекс укріплень Хотинської фортеці зберігся (з більш пізніми перебудовами) до наших днів. Побудували його якісно. Всередині периметра стін були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для солдатів, складами для провіанту і боєприпасів. Був пробитий колодязь. Фортифікаційний комплекс мав всі необхідні комунікації. При розкопках у внутрішньому подвір'ї археологи виявили керамічний водогін, який тягнувся майже на кілометр в сторону.

Епоха розквіту

   Завдяки потужній фортеці та хорошому розташуванню (річка Дністер — зручний торговий шлях, який виходив в Чорне море), Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які стали фундаментом для розвитку економіки та культури. Про що, зокрема, свідчить рукописне Хотинське Євангеліє ХV ст. (Зараз воно зберігається в Публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі). У місті проходили найбільші в Молдавському князівстві ярмарки, на які приїздили купці з різних країн Східної та Західної Європи. Вони продавали тут ремісничі вироби та купували худобу, мед, сільськогосподарські товари. Секретар папського нунція в Польщі, італієць А. Н. Граціані в XV в. писав про Хотинський ярмарок:

Звідси, з Молдавії, вивозиться багато биків, м'ясом яких значною мірою харчується не тільки населення Угорщини й Русі, а й поляки, німці, навіть Італія, головним чином, місто Венеція. [11 с. 16]

    Витягом із нотаток турецького мандрівника Евлія Челебі, можна проілюструвати як виглядала фортеця станом на 1657 рік. 

   Ця невелика міцна фортеця знаходиться на березі Турли (Дністра), має двоє воріт, одні з яких виходять до Дністра. В середині неї знаходиться великий монастир, який називається Штефанівським (можливо Челебі так називає Хотинський замок, з його християнською символікою на стінах). Фортеця має 80 башт (явне перебільшення автора). У середині фортеці є лише 60-70 будинків, без садів та виноградників і близько 50 торгових лавок. А в посаді її у напрямку до Дністра розташовані лавки, криті очеретом і очеретом. Коли солдати робили покупки в цих крамницях, господарі їх, нарікаючи і сумуючи про вбитих кяфірів, говорили: "Ей, турки! Ви що ж, до Польщі відправляєтеся? Ось тепер правитель Трансільванії Ракоці покаже вам! ". Внаслідок того, що клімат Хотина дуже м'який, молдавські дівчата з чорними локонами і непокритою головою дуже привабливі Дуже славляться виноградники і сади Хотина, різні вина і напої, а також мед і масло.  [1 с. 50-53]

Битви

   Новим укріпленням швидко випала нагода показати свою ефективність.

Мехмед 2
Мехмед II 

    У 1476 році армія турецького султана Мехмеда II Фатіха Завойовника не змогла захопити Хотинську фортецю. В ході військової кампанії султану завдав поразки все той же господар Молдавського князівства Стефан III Великий. Це був не тільки будівельник фортець, а й вправний дипломат і природжений правитель, він покінчив з феодальної анархією і зміцнив центральну владу. За допомогою Польщі він переміг короля Угорщини. У 1497 році розбив військо вже польського короля Яна I Альбрехта.

    Що цікаво, в 1992 році Стефана канонізували як Благовірного Стефана Великого господаря Молдавського. І тепер його ікона знаходиться в невеликій церкві замку, який він і побудував.

   Однак після його смерті в 1520-х роках Молдавське князівство було змушене визнати турецький васалітет, і в фортеці були розміщені яничари. І з цього часу вона виходить на історичну арену як могутній турецький форпост і база для нападів на Польщу.

   Неушкодженою цитадель простояла до кінця XVII в. Хоча Хотин багато разів опинявся в центрі військово-політичних подій. У вересня 1621 р. тут відбулася одна з наймасштабніших військових битв в Європі того часу.

Хотинська битва 1621 року

    Це військове зіткнення між армією Речі Посполитої під командуванням великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича (в тому числі Війська Запорозького під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного) з армією Османської імперії султана Османа II.

Хотинсmка битва 1621 року
Юзеф Брандт "Битва під Хотином" 

    Зі сторони Польщі в битві брав участь королевич Владислав і добре підготовані німецькі найманці, які пройшли 30-річну війну в Європі. Бої тривали з 2 вересня по 9 жовтня 1621 року. В результаті Османська імперія була змушена припинити війну і на якийсь час відмовитися від планів розширення своїх кордонів у Європі. Існує цікавий опис одного з епізодів битви зроблений М. Максимовичем.

   Октября 12 польское войско, на поле битвы, выстроилось "наподобие орла с распростертыми крылами" и на челе его стал Владислав, облекшийся в порфиру поверх блестящего вооружения. К полудню турецкий царь вывел свое войско и, построив его в виде полумесяца, стал в его челе. В таком строе два войска простояли недвижимо около часу, друг против друга. А между тем султан послал огромного слона и отборного коня в дар королевичу; а Владислав послал ему в дар тоже ... коня да две пушки отличной работы….” [2 с. 230]

Так само цікавим є опис М. Максимовичем святкування перемоги в цьому протистоянні, після того, як "турки отошли восвояси".

   Пируя весело свою победу, Владислав послал в казацкий обоз, стоявший на выстрел из лука от обоза польского, множе­ство харчей, навезенных из окрестных городов и сел, а на попойку казакам прислал 25 больших бут волошского вина, 48 бочек меду, отысканного в Каменце, и 24 большие куфы горелки. Для гетмана особо присланы были, кроме разных яств и сластей: 7 анталов лучшего венгерского вина, бочка рейнского, небольшая бута котнарского да погребец с дюжиной полугарцовых золочено серебряных фляшек, наполненных разными лекарственными водками. [2 с. 231]

   У польському таборі під час битви були дуже дорогі продукти. І був голод. Татари перерізали комунікації з Кам'янцем, звідки доставлялися припаси. За свідченнями німецького офіцера учасника бою, оплата послуг німецьких найманців, які багато зробили для перемоги, була несправедливою. 

""За один силезький орт давали 20 польських грош, які не хотіли ніде приймати, ні у Великій, ні в Малій Польщі, ні в Мазовії, ні в Пруссії, Кашубії й Померанії." [3 с. 21]" [3 с. 21]

Слід зазначити що Хотинська битва була найбільшою битвою в історії Речі Посполитої. У 1673 році, під стінами Хотина відбулося ще одне зіткнення між арміями Речі Посполитої та Османської імперії. Перемога в цій компанії принесла польську корону польському командувачу гетьману Яну Собеському, якого поляки називають "Король-сонце". А його перемоги та роль в історії Польщі як "Добрий геній Яна Собеського".

Битва під Хотином 1673 року
Битва під Хотином 1673 року

Новый замок

    У 1675 році, за наказом турків, частина укріплень Хотинського замку була зруйнована і фортеця простояла в непридатному для оборони стані до початку XVIII століття. Після походів російської армії в Молдавію 1709 і 1711 роках, Оттоманська Порта вирішує посилити тут свою військову присутність і до 1718 року навколо старої цитаделі з'явилася нова, нерегулярна, полігональна фортеця розмірами 250 х 1200 м. Спорудження охопило площу бл. 30 га. і було побудовано по "першій системі Вобана". Головний вал має прямі куртини та 7 тур-бастіонів з тюремним нижнім ярусом. Рів має облицьований каменем ескарп і контрескарп. До фортеці вели 5 кам'яних воріт, названі за напрямками найближчих міст (Ясські, Бендерські та інші). На території побудували мечеть, казарми, конюшні, майстерні, лазні. В той самий час відремонтували старе оборонне ядро, але давня споруда втратила значення самостійного оборонного об'єкта і надалі служила арсеналом.

    У 1739 російська армія після перемоги під Ставчанами (нині с. Ставчани Хотинського району Чернівецької обл.) без бою захопила фортецю. Ця подія була оспівана М.Ломоносовим в "Оді на взяття Хотина". У 1769-74 рр. Хотин тимчасово займали російські війська, а 1788-93 — австрійські. У 1806 фортеця знову була захоплена російськими військами, а за Бухарестським мирним договором 1812 року, вона офіційно була передана Російській імперії. 

Битва під Хотином 1788 року
Битва під Хотином 1788 року

   З часів перебування російського гарнізону збереглася церква Святого Олександра Невського (1835) в стилі класицизму. [13] На іншому березі Дністра, навпроти замку, між 1807 і 1825 рр. були зведені або модернізовані три форти бастіонного типу. Перший — Олександрівське укріплення. Другий — так званий "П'ятикутний шанець", який побудували близько 1769 року під час однієї з військових кампаній для контролю турецької переправи. Між 1807 і 1825 рр. його модернізували. І посередині одного поля і зараз з висоти можна роздивитись залишки третього. Крім того, на березі було більш раннє передмостове укріплення, яке зараз затоплене. Нову фортецю в Хотині та укріплення на іншому березі можна роздивитись на плані надрукованим в "Атласі фортець" який датується 1830 — 1840 роками.

Атлас фортець
Атлас фортець

    Для вдосконалення оборони Хотина російські інженери прибудували з південного заходу і заходу від фортеці два передові укріплення, так звані аванверкі (лівий і правий), які розташовувалися на значній відстані та з'єднувалися з нею "покрытымъ путемъ". [12 с. 54]

    У другій половині XIX століття Хотинська фортеця втратила військове значення і в 1856 році була ліквідована як військовий об'єкт. Комплекс споруд був переданий в цивільне відомство.

Наші дні

  Сьогодні Хотинська фортеця – це цікавий приклад поєднання двох типів фортифікацій, а саме: пізньосередньовічного замку XV ст. і бастіонної фортеці XVIII ст., які є прекрасними декораціями для історичних фільмів "Д'Артаньян і три мушкетери", "Стріли Робін Гуда", "Тарас Бульба", "Чорна стріла", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Захар Беркут".
 

Читайте також: Кам'янець-Подільський замокЗамовити екскурсію в Хотинський замок

Література:

1. Эвлия Челеби. Книга путешествия. Вып. 1 Земли Молдавии и Украины. М. Наука. 1961

2. Максимович М. О. Киевъ явился градомъ великимъ...: Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994.— 448 с. <\

3. Записки немецкого офицера о Хотинской войне 1621 г. как исторический источник // Вопросы германской истории. Русско-германские связи и отношения нового и новейшего времени. Днепропетровск. Днепропетровский государственный университет. 1985

4. Маярчак С. П. Торговля на Среднеднестровском Левобережье в IX—XIII вв.// Материалы По Археологии И Истории Античного И Средневекового Крыма. 2017. Вып. 9. С. 381-387.

5. Чернышов К.М. Доопределенные брактеаты из "неопределенной" части Хотинского клада - 2017 /НУМИЗМАТИЧЕСКИЕ ЧТЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСТОРИЧЕСКОГО МУЗЕЯ 2017 года. 

6. Тимощук Б. О. Середньовічний Хотин. – Археологія, 1977 р., т. 22, с. 29 – 39.

7. Чернышов К. М. Новая группа «геральдических находок» из состава Хотинского клада (вторая половина XII – начало XIII века)//ТГЭ CIV. Геральдика: исследования и практика. СПб 2021, с. 30-38

8.Зведення кам'яних фортифікацій Хотинської цитаделі за археологічними даними / Ю.В. Мисько // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 252-257

9. Полное собрание русских летописей Т. VII, стб. 240-241

10.Нестерова Т. Об этапах формирования архитектуры Хотинского замка // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. — Чернівці; Вижниця, 2010. — Т. 2 (30). — С. 91—109.

11. Комарницький С. I., Комарницький О. С. Хотинська фортеця - одне із семи чудес України. - Чернівці, Золоті литаври, 2011,92 с.

12. Михайлина Л., Пивоваров С. Нариси з історії Хотинської фортеці. Факти, легенди, гіпотези. — Хотин, 2011. — 128 с.

13. Липа К.А. ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10. Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл..

14. Золотоордынская тамга и пирамида с крестом на стенах Хотинской крепости //Средневековые тюрко-татарские государства. Казань, 2010. Вып. 2. С. 178-181.

Вверх